Вірні пам’яті   Івана Гука,   нашого Батька,

великого патріота , чесної людини.

 

«... нащадкам треба передати,

Щоб, зберегли від загину

пам’ять  про землю батьків... »      

(Гук Іван)

Минає рік від дня, коли наш найдорожчий Тато, Іван Гук відійшов у вічність. 13 липня  в Перемишлі останний раз попращався з нами.

Народився 10 грудня 1922 року в селі Тенетиська на Томашівщині. Памa’ть про рідне село  зберігав ціле своє життя. В ньому закінчив українську школу. ІІ світова війна розігнала мрії про «дяківку» - школу в Перемишлі.  Слід було працювати і  допомагати родині.  Розпочав роботу на залізничій станції в Раві Руській. Коли було закрито кордони, вагомою і найсуттєвішою стала підпільна праця  та служба УПА.

Операція «Вісла»  кинула великого патріота на західні землі Польщі, дальше долучив Він до рідних у Стегні. Там помагаючи батькам, почав дальше вчитися в Сопоті.  Крім науки постійно працював спершу звичайним  робітником, з часом  став головним книговодом у гмінному управлінні.

У 1948 році Іван Гук одружився з Марією Юринець, сиротою, якої  маму засуджено в Фордоні, a батька заслано в Сибір. Марія також була активною діячкою УПА.  Великим щастям було народження сина Ігора . Однак Іван не міг впові радіти сімейним щастям – постійно мусив вкриватися перед УБ. Коли  народився другий син Ярослав, його арештовано. У липні 1957 щасливо  повернувся додому. Почав працювати заступником  завідуючого відділом здоров’я Повітової  народної ради у Новому Дворі Гданському. На світ прийшла дочка Галина «і здавалося, усе найгірше вже за нами».  Несподівано прийшло горе!  Захворіла дружина, «відійшла чекати за порогом потойбіччя»... Однак Іван не піддався, континуував юридичні студії, працював та виховував дітей. Три роки пізніше одружився з Неоніллою Менцінською, яка стала Йому в допомозі.

Де б не побував Іван Гук все пам’ятав про своє коріння. Вже проживаючи в Перемишлі, написав книжку «Село над Солокією» та видав збірку віршів. Не поет і не письменник, а чесна людина, яка все своє життя присвятила іншим та своєму селу. Саме йому присвячена книжка та поезії. Відданий своїй рідній землі, клопотався збереженням цвинтаря та  його огороджею. Його ініціативою було заставити односельчан огородити церкву, щоб па’мятати про святе для тенетищан місце.

Своїх дітей виховував, щоб виросли «на потіху світу, людям на добро», вчив, як бути чесною людиною і зберігати своє рідне. У свої книжці написав: «списую нині мій спогад, щоб онукові моєму не здалося, що земля його діда це Атлянтида».

Завдяки Йому не забудемо про Тенетиська. Тому 10 грудня 2010 р. засновано Фонд  ім. Івана Гука. Ціллю фонду є підтирмка української культури, релігії, традиції, харитативної діяльності, допомога старшим та потребуючим людям. Фонд це продовження мрій, праці та нездійснених заходів Івана Гука.

Протягом піврічного існування фонд несе постійну допомогу Екуменічному старечому будинкові в Пралківцях, спонзурує Фестиваль української культури в Кошаліні 2011, сфінансував сайт www. apokryfruski.org , допоміг закічити працю на кладовищі біля церкви в Тенетиськах. До кінця року планується підготовка до друку другої книжки Івана Гука про рідне село.  Ведуться розмови з відповідними органами, які мають на меті будову каплиці на зразок бувшої церквм в Тенетиськах.

Зацікавлених у діяльності фонду і  збережені пам’яті Івана Гука i Його односельчан просимо про контакт:

  • email: fundacja.im.iwanahuka@wp.pl     
  • тел. 604 757 720,
  • skype:   halina.huk.kolega,
  • webseite: www.iwanhuk.com                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

Діти й дружина.

/wyswietlanie/pliki_w_tresci/pliki/rodzina_2.jpg
/wyswietlanie/pliki_w_tresci/pliki/rodzina_3.jpg
/wyswietlanie/pliki_w_tresci/pliki/rodzina_4.jpg
/wyswietlanie/pliki_w_tresci/pliki/rodzina_5.jpg
/wyswietlanie/pliki_w_tresci/pliki/rodzina_6.jpg
/wyswietlanie/pliki_w_tresci/pliki/rodzina_7.jpg
/wyswietlanie/pliki_w_tresci/pliki/rodzina_8.jpg
/wyswietlanie/pliki_w_tresci/pliki/rodzina_9.jpg
/wyswietlanie/pliki_w_tresci/pliki/rodzina_10.jpg
/wyswietlanie/pliki_w_tresci/pliki/rodzina_11.jpg
/wyswietlanie/pliki_w_tresci/pliki/rodzina_12.jpg
/wyswietlanie/pliki_w_tresci/pliki/rodzina_13.jpg
/wyswietlanie/pliki_w_tresci/pliki/rodzina_14.jpg
/wyswietlanie/pliki_w_tresci/pliki/rodzina_15.jpg
/wyswietlanie/pliki_w_tresci/pliki/rodzina_16.jpg
/wyswietlanie/pliki_w_tresci/pliki/rodzina_17.jpg
/wyswietlanie/pliki_w_tresci/pliki/rodzina_18.jpg